Так лагідно всміхається зоря
з безодні плеса неба
На провесні поставлена мета
Не додає ніякого підтексту.
Мудрішає пізнання всіх основ
Буття кілець на древисині зрізу,
І буйством проліска розквітчане життя
Запутало його вже первоцвітом.
Вже рухається сік із надр землі
В свічковій березині білій
Прокинулась міць глибин,
Але кудись, поділось розуміння..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484791
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.03.2014
автор: Плискас Нина