І знов нікчемність.
Нікчем в Росії загнуздали.
Нікчем в Європу не пускали.
Нікчеми зраду змайстрували.
Україну замарали.
Навік ганьбу собі обрали.
Щоб і потомків проклинали.
22.11.13. В. Назаренко.
Коли ж коли?
Україна вимирає.
Від безглуздя потерпає.
Сумні часи перебуває.
І нажаль виходу не знає.
Як завжди брехню сідлає.
Та по історії гасає.
Правду матінку ховає.
Тому й має те що має.
Коли ж прозріє, зрозуміє.
Цивілізовано посміє.
Жити й родити в добрі зуміє.
Себе спасти благоволіє.
30.11.13. В.Назаренко.
Господарю погоди.
Вітер, вітер небожитель.
Міг би ти добру служити.
Взимку нам тепло носити.
Влітку навпаки свіжити.
Своєчасно дощ створити.
Щоб рослини всі живити.
Все життя щоб напоїти.
Зберегти та ще родити.
Ти могутній так чинити.
Та неварто злом давити.
Суховієм все сушити.
Буревієм все валити.
Холодом нас застудити.
Заходись життю годити.
Будем всі тебе любити.
Шанувати та цінити.
Ще й вірші тобі святити.
6.12.13. В.Назаренко.
Що треба міняти?
Навіщо свиням конституція?
Як до вподоби їм корупція.
Та свавілля атрибуція.
Основна свиняча функція.
Найдохідніша конструкція.
Ось така собі презумпція.
Для народу екзекуція.
24.12.13. В.Назаренко.
Досі обхідний.
І знов святкують черговий.
Не зрозумілий рік новий.
Тисячоліття час значний.
Не святкувався як такий.
Століття теж лік не малий.
Для святкування обхідний.
Ну що там місяць молодий.
Чи пори року час який.
Не відзначався, не такий.
Чи менш значний, як рік новий.
У час надуманий, пустий.
Щось обрахунок не чіткий.
Не порядний чи хмільний.
Для вдосконалення простий.
Як глузд нормальний та стійкий.
На жаль ще й досі обхідний.
6.01.14. В.Назаренко.
Система ніпель.
Щось цвіте, щось відцвітає.
Щось живе, щось відживає.
Лиш брехня в людей кінця не має.
Споконвічно процвітає.
Та все забарвлення міняє.
Безсоромність зберігає.
З нахабством дружбу не втрачає.
Злодійсто стимулом вважає.
Нещастя по світу пускає.
Та завжди вигоду шукає.
Що знаходить, все ковтає.
Постійно совість лиш втрачає.
Та від цього не страждає.
Її ніхто не припиняє.
І навряд чи подолає.
Так живе, не пропадає.
Когось в чомусь виручає.
Як потрібно-добиває.
В пекло теж вона приймає.
По знайомству зустрічає.
Та по своєму вітає.
По блату місце вибирає.
По блату муки назначає.
Про бажання не питає.
Жарини на язик вкладає.
А коли згаснуть то міняє.
Чортам це дійство залишає.
І після цього покидає.
Свою місію кінчає.
Більше вже не виручає.
Інших грішників шукає.
Їх поки що вистачає.
12.01.14. В.Назаренко.
Забарились.
Хто не бачить, то хай знає.
Україна вимирає.
Нечисть владу в ній тримає.
Собі статки загрібає.
З жиру біситься, регає.
Себе звісно величає.
Народ палко зневажає.
Все брехнею прикриває.
Своє свинство приховає.
Та як пришмалять, все признає.
Народ поки що конає.
Від бога милості чекає.
Сам творити не бажає.
Все в брехні знання шукає.
Кожен свою думку має.
Об"єднання не сприймає.
Все на бога покладає.
Хтось за нього хай рішає.
Та час прийде, все здолає.
Україну хай спасає.
Нечисть з пеклом поєднає.
Честь і совість відмиває.
Розум для життя впіймає.
В добрі жити забажає.
14.01.14. В.Назаренко.
Одкровення.
Ні одна свиня не курить.
Ні одна свиня не п"є.
Курять тільки ідіоти.
Якщо гроші у них є.
П"ють одні лише придурки.
Пропивають все що є.
У курців легені пухнуть.
У п"яниць цироз стає.
Ощасливить їх могила.
Кожен платить за своє.
Не весела бач картина.
Але мають те що є.
15.01.14. В.Назаренко.
Така соборність.
Соборну, вільну та єдинну.
Добротну, гарну як дитину.
Дарував бог Україну.
На добро в кожну родину.
Що ж ви виродки вчинили.
Народ свій по світу пустили.
На вимирання полишили.
Добро його занепастили.
Брехнею все заполонили.
Себе ж нічим не обділили.
Загарбати чим більш посміли.
Найбільші пенсії зробили.
Ще ситі пельки не закрили.
То ж волю божу осквернили.
До пекла шлях собі відкрили.
Прокляттям рід лихий покрили.
Себе ви теж занепастили.
20.01.14. В.Назаренко.
Звернення.
Янукович президент схаменися.
Що накоїв сучий син подивися.
Україну доконав, зупинися.
Не спроможний на добро, відчепися.
Може досить всіх дурити, помолися.
На сповідь гріхів своїх попросися.
Що людей повбивав, проклянися.
Не від бога ти до нас заявився.
Хай чорти тебе візьмуть, не протився.
Та до пекла занесуть, не вернися.
25.01.14. В.Назаренко.
Виконувати чи міняти?
Може досить хитрувати.
Конституцію міняти.
Треба все ж порядність мати.
За дотримання подбати.
Хоч раз винних покарати.
Щоб не сміли попирати.
Декорацію вчиняти.
Та свавіллям дошкуляти.
31.01.14. В.Назаренко.
По-людськи.
Сонце, небо час погожий.
На добро такий похожий.
Для життя красою гожий.
Мав би бути всім пригожий.
Та не те щось натворили.
Зло з брехнею всяк схрестили.
Не чисті сили породили.
Щоб ті людством колотили.
То ж колотять до могили.
Під брехнею геть здуріли.
Від жадоби очманіли.
Доконають світ дебіли.
Може б Ви їх зупинили.
Добро сіяти привчили.
Втихомирення привили.
Щоб по-людськи в світі жили.
4.02.14. В.Назаренко.
Не рішають.
Здуру хворіють, здуру конають.
А шарлатани на них заробляють.
Спочатку лікують, а потім ховають.
Та правду для себе завжди замотають.
На жаль українці цього не сприймають.
Здоров"я втрачають, про нього не дбають.
Ті курять, ті п"ють чи непотріб ковтають.
І хімію різну на шкоду вживають.
Їдять що попало, а потім страждають.
Дітей тим годують, мордують, повчають.
Непотребом голови їх забивають.
А потім дебілами ті виростають.
Життям вередують та винних шукають.
За розум братись не бажають.
Бо справжніх вчителів не мають.
Кому що потрібно, те і шукають.
Не те що корисне, а те що впіймають.
На жаль цю проблему ніяк не рішають.
6.02.14. В.Назаренко.
Україно очистись.
Україна бруд великий має.
Московських пацюків тримає.
Ще й їм пищати дозволяє.
Сама себе цим оскверняє.
Світле майбутнє віддаляє.
Не зрозуміло що чекає.
Давно очиститись бажає.
Якщо рішучість відшукає.
18.02.14. В.Назаренко.
І знову мрія.
А в мене мрія знов з"явилась.
Щоб Україна вся переродилась.
На бридкому каченяті не спинилась.
А в красеня лебедя перетворилась.
Така ось мрія щоб здійснилась.
!8.02.14. В.Назаренко.
Не гідно.
Може досить вже дурня валяти.
На виборах рабство своє проявляти.
Таємно та підло голосувати.
Свою людську гідність при цьому втрачати.
Злочинцям можливість довільну давати.
Свій вибір нахабно фальшувати.
Хіба це свободою можна назвати.
Бо краще свій вибір в журнал записати.
Та підписом вільним своїм фіксувати.
І певний термін зберігати.
Ми ж Українці, навіщо брехати.
А потім долю свою проклинати.
Та від злодюг різних страждати.
Не краще з ганьбою такою порвати.
Та світу приклад показати.
Як насправді обирати.
22.02.14. В.Назаренко.
Дочекались.
Все москалі приготували.
Спочатку Януковича украли.
А потім Крим окупували.
Та пацюків своїх повідкривали.
Щоб ті повсюди бунтували.
І українців обвинли.
Що ті життя їм не давали.
Родную речь їх затикали.
Ще що хотіли те брехали.
На війну провокували.
Себе насправді показали.
Таке жахіття розпочали.
А наші певна річ проспали.
Все мораль свою тримали.
Окупацію сприймали.
Пацюків не розпізнали.
На батьківщину не прогнали.
Щоб ті у себе там брехали.
Та різні безлади вчиняли.
І речь свою демонстрували.
Та все навколо забрудняли.
А то в нас сало українське жрали.
Та Україну завоняли.
Московські паспорти чекали.
Щоб їх скоріш повисиляли.
Очистились та процвітали.
2.03.14. В.Назаренко.
Початок краху.
На гріх ганьбу за честь обрали.
Без бою Крим кацапам здали.
Своїх людей там покарали.
Зрадили, розчарували.
Скаржились, соплі жували.
Надіялись, чогось чекали.
Нікчемність свою прикривали.
Які вас дурні обирали.
Та всьому світу показали.
Як подарунок божий сплюндрували.
Крах України розпочали.
6.03.14. В.Назаренко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484506
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2014
автор: volodumur nazarenko