Знов чарiвна хвиля налетiла
Туги за омрiяним теплом.
Те, чого казати я не смiла,
Б'є iз серця дивним джерелом.
Розливаеться навкрУги марно.
Промайне весною по свiтах!
Що ж менi так сумно і так гарно ,
Наче знов зi мною синiй птах.
Наче я все чую і все бачу.
Не бринять в повіках зорі сліз.
Може долю я свою ледачу
Розшукаю в золотїй iмлi?.
Синiй птах на плечi лиш сiдає-
Вiн не може бути на землi.
Тiльки той, хто лагiдно кохає,
Вiрно водить долi кораблi.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484490
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2014
автор: Світлана Сопронюк