Моя душа, як свіжозорана рілля,
Яку Господь любов’ю засіває;
Неначе дерева розложисте гілля –
Зароджує прещедрим урожаєм.
Я з радістю у Твої руки віддаюсь,
Надіюсь, що посіяне зросте.
У щирості сердечній помолюсь –
Тобі дарую почуття святе.
Бодай два слова Господу скажу
В любові і благоговінні.
Не нарікаючи, не покажу
Знесиленості у терпінні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484487
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.03.2014
автор: Едельвейс137