Ідея вічна, як життя –
Ідея миру і свободи.
Її заради людські здобуття.
До її прагнуть всі народи.
Парадоксальне здобуття –
У війнах світ весь проживає.
Залите кров’ю майбуття,
З тунелі виходу немає.
Цивілізація земна
Споконвіків усе воює.
Братоубивниця війна
У світі цім володарює.
У кожнім поколінні смерть
І неоправдане кровопролиття.
Терпіння чашу виповнило вщерть
Нелюдське кров’ю ненасиття.
І звідки в людях дикий шал
Та прагнення чужої крові?
Такого Господь не бажав,
Коли задумав світ любові.
На місиво перетворився світ,
Землиця напилася крові.
Усе частішає душ переліт
У небеса з проклять недолі.
Сумує, мучиться весь світ,
Бездарно в війнах гине.
Немов за вітром білий цвіт
Так він у безвість злине.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484486
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.03.2014
автор: Едельвейс137