Хто говоритиме

Не  з  твоєї  вини  стався  жах  у  долоні  з  попелом,
Не  з  твого  безобличчя,безщастя
Сичать  все  дими.
Ти  дивись!  Висота  –  це  спраглість,
Як  і  твоїх  надто  вишневих  вуст.
Не  моя  вина,  що  не  маю  винного
Задля  відліку
На  циферблаті  історії,
Не  твоє  існування  увійде  до  книги  усіх  книг,
Та  і  нащо?
Бо  всі  вірять  у  читання  життя,
Та  воно  розділяє,  хоча  на
Обрядах  єднальних  брешуть,  що  смерть.
Дощенту  вичерпано  сили  на  узліссі,
Це  ж  бо  поле  кричить  співом  усіх  водних  слів.
Сьогодні  озеро,  завтра  –  море,
Тільки  піснею  виллється  це,
Тільки  голосом,
А  замовчуватиметься  тишею.
Хто  ж  говоритиме,коли  ні  з  чиєї  вини?  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484177
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2014
автор: Олена Ганько