На підвіконня вітер сів,
Та стукає у шибку,
Мале дитя він розбудив,
Те наробило крику.
Сонце заглянуло у вікно,
Чогось дитина плаче,
А вітер стукає на зло,
Від радості, аж скаче.
Сонечко бавить те дитя,
Сонячний зайчик скаче,
Затихло миттю те маля,
З відчаю вітер плаче.
Не довго плакав за вікном,
Стомивсь, вмостився спати,
Дитя заснуло міцним сном,
Нема кому лякати.
http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/600-viter.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484147
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 07.03.2014
автор: Антоніна Грицаюк