Сьогодні римою говорити буду,
Хай радіє в пориві душа,
На листочку дам музі свободу
І напишу кривого вірша.
Так і рвуться на волю слова,
Та й немає нікого крім мене,
Так і сиплеться думка жива,
Із моєї маленької жмені.
Тому-то так скупо пишу.
Та хіба можна слова жаліти?
То ж допоки на світі живу
Буду жадібним словом хворіти.
Лікарства не треба мені,
Та недуга приємна для тіла,
Я не хочу писати брехні,
Щоб вона між рядочків засіла.
Щоб десь там поміж звуків блукала,
І до вас говорила так гучно,
Тому я правду у віршах поклала
Так тихо і стисло, і влучно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484131
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2014
автор: Ira Lee