Як за тобою плакав вечір!
Як тихо сонце зсумлене сховалось,
Йшов чоловік й понурив плечі,
Мене про тебе запитались...
Росла вода в ріці,
А зріла тихо плила,
Десь вітер ледве прошумів,
До нас колись та птаха прилетіла,
Яку ніхто із нас втрима́ти не зумів.
Летять роки, літали різні птахи,
А наша полетіла в інший край,
Вона була у нас, не варто її знов чекати,
Вона ж літає з думкою про нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483947
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.03.2014
автор: Ксенія К.