Ох Росія, ти, Росія,
Чого тобі треба?
Розпустила павутиння,
Ось така дилема.
А ти сунеш, як павук,
Снуєш павутину,
Мало було тих наук?
Нема тобі впину.
Хочеш Криму, влади,
Чого носа пхаєш,
«Тобі дуже ми всі раді»,
Ти це добре знаєш.
Ох Росія, ти, Росія,
Стули свої віжки,
Є в людей таємна мрія,
Йди ти морем пішки.
Україна тобі треба,
Її Чорне море,
Наведи ладу у себе,
А то буде горе.
Горя вистачить на всіх,
Буде Божа кара,
Зійди з наших геть доріг,
Сунеш, як отара.
Чабан голову задер,
Ще й плеще в долоні,
Нехай знає відтепер,
Коні на припоні.
Ох Росія, ти, Росія,
Ти у себе мати,
Є у нас одна надія,
Носа годі пхати.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/595-rosiya.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483749
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.03.2014
автор: Антоніна Грицаюк