Мам…сказати хочу…
Люблю, пробач, бажаю.
Сніжинки із небес тріпочуть,
Тобі на скроні сивина лягає.
Люблю за серце тепле,
Від сонечка тепліше,
За твої руки ніжні,
Від всіх у світі слів ніжніші.
Мені завжди ти віддавала
Частинку серця, частку теплоти,
Щоб я самотності не відчувала
Серед людської суєти.
Пробач , що інколи не розуміла,
Твоє серденько теж не кам’яне,
А я його так часто ранити хотіла,
Пробач матусю ,прошу,пробач мене.
Пробач за гіркі розчарування ,
Які приходили до тебе так спонтанно,
За сльози з вечора до рання,
Молитвами умиті неустанно.
Я знаю , ти переживала,
Без мене не лягала спати,
Та я того не цінувала ,
Не знала велич слова «мати».
Бажаю тобі , мамо,миру
В життя , в роботі, у молитві,
І Бога прошу відчайдушно й щиро,
За довгі дні для тебе й світлі.
Бажаю терпеливості і сили ,
Де б ти не була, завжди пам'ятай,
Я так нікого в світі не любила,
Твої обійми, мов Небесний Рай.
Тобі, рідненька, кланяюсь низенько,
Цілую руки змучені твої,
Бо всім що маю, мила моя ненько,
Завдячую лише одній тобі.
16.02.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483721
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2014
автор: Ira Lee