Напевно скоро прилетять лелеки –
У снах вже чую їх журливий клич…
Та в наше небо вже спрямовані ракети –
Бажає крові невгамовний «сич».
Великий Піст готує нас до Пасхи –
Прийшла пора смиренних молитов,
Та знову брязкотять військові каски
І окупанти топчуть землю знов.
Пора весняне Свято зустрічати –
Малює сонечко і квіти дітвора,
Та проводжає сина мати у солдати,
Бо може завтра розпочатися війна…
Землі б уже вквітчатися барвінком,
А водам Криму обійматися з Дніпром
Та ультиматуми лунають всюди,
Бо не прийшли «брати з добром.
У небі нашім Ангели літають
Їх СОТНЯ, а чи може, навіть, й дві –
Надалі спокою вони не мають
Допоки плачуть їхні матері.
Допоки ненька - Україна в смуті
Не може Крила Волі розпрямить,
Бо зазіхає «старший брат»,як завжди –
Пора його нарешті зупинить!
Не хочу крові, сліз й жалоби
Я бачити в своїм краю –
Благаю Господа і Небо,
Щоб землю захистив мою!
5 03 2014 Іванна Осос
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483607
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 05.03.2014
автор: Lilafea