**********

Це  не  забудеш,але  треба  пережити.
Щоб  як  на  сповіді  очистилась  душа.
Навчитись  знову  вірити,любити,
З  надією  дивитись  в  майбуття.

І  знов  знайти  стежину  у  пшениці
І  в  колоски  упасти  і  лежать.
Дивитись  знову  в  небо  синє-синє,
Волошки  в  коси  літа  заплітать.

Ні,не  забудем,пам"ятати  будем.
Збиремось  з  силами,піднімимось  з  колін.
Порвем  всі  ланцюги,що  в  тіло  вп"ялись
Під  гаслом,що  такий  ти  не  один.

І  знов  життю  радіти  як  дитина.
Кружляти  з  вітром,квіти  насадить.
Дивитися  як  дощ  їх  поливає,
З  метеликами  у  саду  дружить.

Не  жалкувати,що  роки  проходять
І  цінувати  кожен  день  в  житті.
Промінчик  сонця  лагідний  впіймати
І  жити  з  ним  у  серці  на  землі.

Це  не  забудеш...але  треба  пережити...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483435
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.03.2014
автор: кацмазонка