чий кум?


Два  мисливці,  два  куми,  в  ліс  пішли  на  лови.
Трохи  випили  вони...  і  пішла  розмова:
-  Якби  зараз  тут  ведмідь  заревів  щосили
Ще  й  голодний  той  ведмідь,  щоби-сьте  робили?
-  Петре,  я  є  хлоп,  а  не  Гануня,  витягну  пістоля...  
просто  в  око...  і  на  смерть.  Така  його  доля.
-  Нє,  забули-сте  пістоля  ,  й  рушниці  немає.
А  ведмідь  на  ваші  п'яти,  куме,  наступає...
-  Ну,  то  встромлю  я  тесака  ведмедеві  в  шию.
Вчора  я  пацє  прирізав,  я  це  діло  вмію.
-  Ніц  нема.  Усе  забули,  навіть,  старі  вили.
А  ведмідь  все  наступає.    Га,  щоби-сьте  робили?
...  Йван  дзигара  докурив,  лисину  почухав.
Як  зацідить  куму  справа,  просто  в  ліве  вухо.
-  Я  не  "пойняв",  чий  ви  кум?  (лупнув  Петра  зблизька)
Сучий  сину,  кажіть  правду,  -  мій,  чи  ведмедиська?!
Оксана  Максимишин  -  Корабель

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483409
Рубрика: Гумореска
дата надходження 04.03.2014
автор: ОксМаксКорабель