На Майдані дим до неба -
Все горить, палає.
Рідні дзвонять, син в утомі
Слухавку тримає.
Кличе батько знов додому :
-"Повертайся сину!
Воювали ви й боролись
За рідну країну!"
-"Не вернуся я додому, -
Передайте мамі,
Хоч тут горе, вдома гірше
Поміж ворогами!
Я зостанусь, помолюся
За свою країну...
Не забудьте, пригадайте,
Ви свою дитину!
Я на долю, не на смерть
Буду воювати,
Землю рвали, грабували, -
Досить потерпати!
Поцілуйте ви од мене
Мамі моїй руки,
Хай простить мене, єдина,
І не має муки!
На Грушевського покладуть
Мені, батьку, квіти.
Ні, не треба, рідні, плакать,
Треба порадіти -
На землі своїй ми згодом
Зможем панувати...
Не повернуся додому,
Не повернусь, тату!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483312
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.03.2014
автор: Ольга Плай