Переждати дощ…

Переждати  дощ,  переждати  дощ...
Звідки  він  узявся  в  зиму?
Сяду  до  вікна  переждати  дощ
І  листа  напишу  сину.
Як  живеш,  дитя?  Що  твоє  дитя?
Чи  твоя  душа  ним  зігріта?
Переждати  б  дощ  і  лихе  життя,
І  зустрітися  з  вами  літом.
Переждати  дощ,  сіру  морось  ще  й,
І  тоді  у  вікна  постука
Чистий  небокрай  синових  очей
І  осяйна  посмішка  внука.
Що  людині  ще?  Що  людині  ще,
Щоб  не  сміло  серце  боліти?
Переждати  дощ,  щоб  не  йти  дощем
У  далекі  радощі  літа.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483194
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2014
автор: Раіса Гаврилюк