Вона блукала на межі,
Надто тонкій для цих реалей,
Її думки і почуття,
Їм часом мало місця в грудях,
І мов ріка, насправді море!
У темну ніч самотнім горем…
не знає… Чим тамувати одвічну жагу до Любові..?!
І до відчаю звичного Болю…
Часом Життя безжалісно руйнує,
А зранку знову, як спочатку…
Новий ескіз, нова будова,
Лиш з часом стінки її серця,
Мов ті прозорі скельця,
Межа надто тонка…
Де Єдина помилка коштує життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483091
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2014
автор: J.R.