На серці стелиться туман,
І що мені робити, я не знаю,
Чи то все був, ясни́й обман,
Сказала мені:,,Не кохаю".
Неначе сонце рухнуло на землю,
І дужий вітер, почуття розвіяв вщент
Я ж був з тобою, кожну мить відвертий
А ти так прямо й безсердечно:,,Геть!"
Не витримав твердий,суворий погляд,
Хотів до тіла вогняно́го пригорнуть,
Та зрозумів без слів, що болю досить,
Піду вже назавжди,не повернусь.
Мені сказала гордо: «Зупинись,
Не хочу щоб ішов ти,не потрібно
І будем друзями з тобою, як колись
Чи то є темрява в житті,чи то є світло. »
Здалось мені,що так пожартувала
В легенях придушив болючий подих,
Я хочу,щоб і вірила, і знала,
Рішуче нездійсненного ти хочеш!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2014
автор: Юрій Бондар