мамо, чуєш? скоро до тебе повернуся
часом не знаю, скільки прожила рокІв
політикани гаслами вишили вулиці
майже і серця дістали - гострі голкИ
час-поводир нАзирці водить і насліпо
спраглі свободи, вимріяли горизонт
скроні сивіють - перенасиченням "без вісти"
думала, що постарію за шістдесят
досі твоєю світловолосою донькою
марю і марюся, прагну дитячих спокус
вийди назустріч, як перестанеш боятися
жити минулим, я ж бо - сьогоднім - боюсь
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483064
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2014
автор: Іванна Шкромида