Що в Україні два крила.

Майдани  знов  спалахкотіли,
В  громах  тремтіла  далина.
Вставай  Вкраїно  прогриміло,
Й  скотилась  площею  луна.

Вставай  козаче  ворог  суне,
Масковські  зуби  вишкіря.
У  Душу  нашу  скоро  плюне,
Кайдани  ржаві  приміря.

Виводьмо  коника  з  стодоли,
Москалик  просить:  -  «  хай  гуля».
Пора  коневі  в  чисте  поле…
Погрози  знов  звучать  з  Кремля.

Та  списа  й  шаблю  не  забудьте,
Й  тугу  попону  для  коня.
Швиденько  часу  не  марнуйте,
Весела  буде  там  гульня...

Нам  українцям  не  звикати,
Ще  не  забула  ковила.
Нам  прищепили  Батько  й  Мати,
Що  в  Україні  два  крила.

Не  віддамо  свого  ні  п’яді,
Крим  наша  є  свята  земля.
Тут  Князь  хрестився  на  укладі,
Тож  дарма  Ворон  тут  кружля.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483029
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.03.2014
автор: Дід Миколай