Я молюсь за тебе рідна ненька,
Підіймаю руки догори.
У руці землі й колосся жменька,
А в душі: "Вкраїнонько, живи!"
У очах гарячі сльози страху:
Нема війська - захисту нема.
Як же, ненько, не зазнати краху?
Що ж робити, рідна сторона?
Україна, ненько, рідна мати,
Новий час, а ти суха стоїш,
Все розкрали, нічого вже взяти,
Котиться й російський до нас ніж.
Ми боролись, сотня наших впала,
Полягла у кровній боротьбі,
Україна вся-уся ридала,
Та не був ото кінець війні.
То лиш перший раунд завершився,
Вся в лахмітті ненька все стоїть.
Кожний з нас у небеса молився,
Як же вижити у часі лихоліть?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482820
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2014
автор: несвідомий