ты не умеешь шутить -
я не умею смеяться
в этом мире зыбком
как песок в песочных часах
нет желания знать
что будет завтра
нас преследует вечное сегодня
бежит по нашим следам
словно маленький мальчик
и раскладывает наше время
на тысячи мелких ошибок
однажды
когда мы будем готовы
посмотреть наконец
в его бездонные голубые глаза
мы поймем от чего бежали
каждый завтрашний день
наступает уже сегодня
ровно в полночь
когда часы провозгласят
власть прохладной тьмы
над потерявшим свои цвета
безликим миром
и мы будем снова
искать отблески рассвета
в глазах друг друга
28.02.2014г. [04:45]
ти не вмієш жартувати -
я не вмію сміятися
у цьому світі хиткому
ніби пісок у пісочному годиннику
нема бажання знати
що буде завтра
нас переслідує вічне сьогодні
біжить по нашим слідам
неначе маленький хлопчик
і розкладає наш час
на тисячі дрібних помилок
одного разу
коли ми будемо готові
зазирнути нарешті
у його бездонні блакитні очі
ми зрозуміємо від чого втікали
кожний завтрашній день
приходить вже сьогодні
рівно опівночі
коли годинник проголосить
владу прохолодної пітьми
над втратившим свої кольори
безбарвним світом
і ми будемо знову
шукати відбитки світанку
я у твоїх а ти у моїх очах
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482801
Рубрика: Философская лирика
дата надходження 01.03.2014
автор: Віктор Шупер