не плач за них - немає на це часу,
вони пішли наше майбутнє берегти,
лиш свічку запали за батьківщину нашу
бо їхня смерть це шлях до спільної мети.
вони страждали, плакали, вмирали,
вони кричали, та не з болю що кричав із ран,
а лиш за те, що швидко так зникали,
й не закінчили визволення план.
стояти за майбутнє вони клялись,
і за дітей боротись до кінця!
для внуків правди домагались
за Україну, за прекрасні тут місця!
і кожиний хто прийшов на поле,
чекав, що справедливість тут зросте,
як дідусі боролись - гордії соколи-
так кожен сили й в собі віднайде.
та вони є - зосталися назавжди в Україні,
вони є поряд - то країна ваша:
блакитні очі - то небеса сині,
зелені очі то травичка свіжа наша
а карі очі, то землі ці плодючі нині,
а сірі очі - то хмарки дощу.
01,03,14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482774
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2014
автор: anInkpen