Не плач Україно, не треба!
Твої не померли сини.
Вони відпочинуть на небі
Й до тебе при йдуть уві сні.
***
Ми впадем дощем та росою,
Ми квітами в полі зростем.
Постанем думкою живою
У серці мільйонів людей.
***
Не плач, наша рідна Матуся!
Даремно ніхто не вмира.
І радість, і сміх повернуться,
Ніщо не стається дарма.
***
Чомусь людям жертва потрібна,
Щоб їх пробудити від сну.
Всі нації, будьте як рідні,
Ставайте в шеренгу одну.
***
Ви тільки про нас пам’ятайте.
Ми з неба пильнуємо Вас.
І схід сонця разом стрічайте,
Бо щастя залежить від Нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482763
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.03.2014
автор: Zgivik