Мій простір дихає кріз дерев*яні вікна,
в яких тремтить солодкий листопад.
Зі свисом з клену лист і скрипка -
гарцює й бренькає щось невпопад.
Все рідше сонце обціловує кімнату,
де як раніше джунглі зошитів і книг.
Тут тиха гавань, за вікном - дебати
про те, хто перший скине лист.
Ось насуває хмара - буде дощик,
(а я дивлюсь в заплакане вікно)
сильнішає, шумить, когось промочить.
Солодкий листопад...
хоч терпкий, як вино.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482655
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2014
автор: Ліма Ігво