* * *
У кожного своя є Галілея
й Голгофта теж – у кожного своя.
* * *
Жорстокий світ, де кожен
усім суддя і всьому кат –
…і кожен в ньому жертва!
* * *
І кров за кров, і зуб за зуб…–
Нікого не б’ємо і не вбиваємо нікого,
навіщо ж душу ятримо
ненавистю: до ближнього і Бога?
* * *
Перекоти неперекотиполе,
перехрести навхрест нехрест,
і перейди між соромом і болем,
й не стань перекоти ти полем.
* * *
І слово кинуте на вітер,
і вітром кинуте до ніг,
і бісер білих, білих віхол,
і білий-білий віхол сміх.
І вже не слово і не слава
у пустку вкраплених фонем,
а тільки вервиця трухлява,
лихим потоптана конем.
* * *
Христос не народився –
народилось тіло,
і в нього Дух Святий вселився,
щоб тіло дати на розп’яття
і нагадати всім,
що все від Бога і для Бога,
і тільки гріх
від сатани й для сатани.
* * *
Пащею лева i бiлий, i чорний
Всесвiт полює на зло i добро –
тiльки язиком безлико-червоним
слинявить правди iржаве вiдро.
* * *
Хтось у Бога за дверима,
а хтось більше, ніж в боргу.
* * *
У кожного свій хрест,
і кожному свій хрест:
тож мого не чіпай!
Створено: 2003 – 2004 роки
Опубліковано: "На зламі дня" - Львів: "Тріада плюс", 2004. 100 с.
С. 50 -51
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482645
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.03.2014
автор: Т. Василько