Коли настане новий день і ти розплющиш очі,
Не поспішай підводитись з м’якого ліжка.
Ти пригадай мене, адже спогади ніхто не відніме.
Любов тоді була така безнадійна.
Дивно…Але я стала помічати, як проходить усе.
А почуття, напевне, зникають найчастіше.
Люди весь час шукають свого…A що отримують?
Нове розчарування та розбиті вщент надії.
Знаєш, я давно перестала шукати і проблема не в тому,
Що огорнув мене страх чи просто не хочу.
Я краще почекаю…Хоч це напевне буде найважче.
Це єдиний спосіб, який точно не підводить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482408
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2014
автор: Ірен Сьомик