Усе щось хтять від неньки України.
Хтось хоче грошей, ну а хтось земель,
Хтось хоче розтрощить її єдину,
Хтось влади хоче, хоч би на щабель.
На бідний люд давно ніхто не гляне.
Ці бідняки кому потрібні ще?
Душа народу, ніби кров багряна,
Вниз до Майдану праведно тече.
Чи захистить хтось? –
Ні, лиш власні руки.
Чи хтось розрадить? –
Думай що робить.
Не доведи нам ще одної злуки,
Бо «захисник» наш знов нас хоче бить.
Зима пішла. Весна от-от настане.
Піде дощик надворі: дінь, дінь, дінь.
За ним здійметься сонечко весняне
І розмете наруги хижу тінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482369
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2014
автор: Мірошник Володимир