Він каже, що бачить мене не вперше,
у нього свій дім, своя територія.
Синій піджак, зношені мешти,
решта – із секонду. Майже не бреше.
Каже, що вивчився на письменника.
Більшість життя працював на базарі.
Їв консервовану рибу, і медики
часто казали, що в нього депресія -
«Більше радійте життю!» - стане легше.
Предки приходили сонними й мертвими
в сни чорно-білі – на зміну погоди.
Ніс їм пожертву на стоптані цвинтарі,
тричі молився на вечір. Пив воду.
Каже, що бачив мене в цьому місті,
я йому схожою видалась з жінкою -
очі пронизливі й згризені нігті.
Скільки в життя і у смерті подібного.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482240
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2014
автор: Іванна Шкромида