Щоб все сказати, не вистачить мені і дня.
Щоб пояснити, напевне, й цілого життя.
Але чи можна говорити, коли усі слова
Тікають. І так тремтять мої уста…
Я так і не змогла тобі найпотаємніше сказати.
Не захотіла і поїхав наш вагон.
Нехай їде. Вже занадто пізно зупиняти.
Не звинувачуй нікого у тому, що він пішов…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482193
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2014
автор: Ірен Сьомик