Зимові метелики з білими крилами.
З китайського шовку віяльця дивні.
Здавались прозорими,ніжними,милими.
Такі неповторні,легкі,суб*єктивні.
Зимові метелики тихо летіли.
Створивши завісу примарного диму.
А люди у захваті мов заніміли.
Побачили казку,потрапили в зиму.
Зима чарівниця,мольфарка і фея.
Створила із снігу скульптури чарівні.
Розкривши і рота,і очі...Це де я ?..
Не бачив ніколи творіння подібні.
Творіння природи такі величаві.
Помпезно-красиві,незрівнянно-чудові.
І ми неземній піддаємось уяві.
І бачим химери,чи постаті нові.
Зимові метелики,-це романтично.
Снігові картини,-творіння зими.
Виходить у неї це все феєрично,
І зиму за це,дуже любимо ми...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482022
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.02.2014
автор: Ukraine55