Ранок… Дзеркало…Вода…
Ти бачиш Істину Життя
Ранковий ритуал проводиш
В поклоні божественному «Я»
А моє «Я» забуте десь лежить
В канаві водосточних труб
Мелодією свіжості дощу
Поверну залишки життя
Вечором розчинюсь серед хмар
Відлечу без примусу у небуття
Поглину морок Тво «его» єства
Щоб сонце освітило Твоє «Я».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481971
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2014
автор: Сабріна