Заплакані очі і серце так рветься
Думки поринають з тобою назад
Я знаю що скоро життя увірветься
Що я неповернусь додому назад
Неплач не журися моя ти рідненька
Я тут неодин нас сотня таких
Ми зараз на небі пробач дорогенька
Пішли всі на смерть...нас багато таких
Ми жити хотіли та не так нам судилось
В пам'яті вічно ми будем твоїй...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481857
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2014
автор: Місюрак Валентин