Я краще, як вільна пташка
літатиму весь час одна,
ніж серця свого жар
розділю з ким завгодно.
Ти скажеш «Це і є твоя біда.
Занадто горда…»
Для тебе так ,
бо не тобі прожити вік зі мною.
Я краще холодного ранку прокидатимусь сама,
без поцілунку,
без ніжного дотику руки, у тиші.
І каву без цукру носити собі у ліжко я б змогла.
Ти ж знаєш,
які насправді жінки бувають сильні.
Не питай мене ніколи, чому я одна,
не шукаю любові,
чому самотньо іду по життю...
Бо я знову тобі скажу:
"Я краще, як вільна пташка
літатиму весь час одна,
ніж серця свого жар
розділю з ким завгодно…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481736
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2014
автор: Ірен Сьомик