Поховала ненька рідна , Україна сотню рідних синів,
Поховала й заридала, слізьми горя окропила сніг ланів.
Зридала тай згадала , що не вперше оплакує дітей,
Що не вперше її серце розривають руки хижих людей.
Поховала ненька юна , Україна сотню славних, вірних козаків,
Погубили юних , славних безсердечні кулі покидьків снайперів.
Поховала й заридала слізьми кров вимиваючи із ран,
Заридала тай згадала, закричала впав з пристолу теран!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481723
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.02.2014
автор: Бронеслава