мій велосипед без ланцюга
перевозить солодощі й листівки
місцевий охоронець
місцевого універу
на колодку зачиняє ворота
мовляв "сьогодні пускаю лише своїх" -
несолодко буде там нині
три чверті години кручу педалі
бруківкою з вибоїнами,
відчуваючи себе вершником,
відчуваючи себе воїном
жіночої статі, що в бою віртуальному
перемагає олігархів і магнатів,
розвозячи дітям солодощі
й листівки-хенд-мейд
-ти мій тато?
буду тобі куйовдити волоссячко біле,
випалене лампочкою-соткою
спи на колінах, рви мої колготи нігтями,
буду тобі тато-мамо-"тьоткою" ...
більше не дивись телевізора
завтра вернуся - жди
маршрути такі чимось схожі на круговерті
коли не треба коліс, щоб їздити на велосипеді
коли не треба ланцюгів, щоб возз'єднати шестерні
й кожні твої педалі - в один бік звернуті
бо поки ділять владу
між сином, кумом і сватом
печу тобі ванільне печиво
й вирізаю з паперу тата
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481592
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2014
автор: Іванна Шкромида