Все сама і сама я блукаю,
Іду по дорозі, по повені шукаю,
Нікого не кохаю, іду одна не подихаю,
Чи друзі скрізь чи вороги не знаю....
Очі слізьми знов залиті,
Двері у рай чи в пекло закриті,
не вірю в нічого, немає бажань,
Хіба воно є злісне кохання?????
Взаємність померла, а у всих вона є,
А в мене немає, напряжка,
Коли вона буде весь світ завмре,
Така от вона моя здогадка...
Одна мить, крок, нема,
Безодня відкриває свої крила,
Я сумна, а може це і не я,
Мої руки мого серця вітрила.
Цілую, а впогляді чума,
Триває дощ, крик журавля,
Біль на серці, не чужа
Хто, скажи, ось ця весна?!
Чарую, друкую - значить живу,
Попіл сигарети, я тут,
Умру, очі закрию, я більш не прийду,
Труп, май, труп....
Трупик поета, смерть зачекає,
Доки допишу, коли я незнаю,
Триваю, існую, триває,
Я не сумую, не плачу, просто зітхаю......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481355
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2014
автор: Даша Піддубна