[i]Кричу до тебе, вітре яснокрилий,
Зову з собою в долі далечінь
Аби мене життя не зупинило,
Не обернуло в світанкову тінь.
І вас прошу я, сестри мої зорі,
У ночі оксамит осяйте шлях.
Хай вигляда брат місяць із комори,
Моїм провідником буде у снах.
Поглянь на мене, сонце пломенисте,
І подихом світанку огорни,
Укинь в небес обійми лазурово-чисті,
Даруй цілунки вічної весни.
21.07.2013[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481346
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2014
автор: Юлія Кириленко