Я буду кричати про це злісною тишею,
або мовчати голодним криком.
Всі казали "любов"... Та ми її книгам залишили
не обмежуйте нас стереотипним колом.
Думки, струтившись клубочком, засіли в скронях.
А за вікном грудень нагадує ранню весну.
Я намагаюсь зберегти хоч трішки тепла в своїх долонях...
Я так хочу щоб всі відчували життя по-справжньому, а не так, "словесно".
Кажуть, кохання повинно закінчуватись трагічно. Це ж класика.
Мільйони сопливих історій на однотипний сюжет.
Та моє поняття кохання для вас, даруйте, фантастика.
У ньому немає жодних вами придуманих меж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481308
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2014
автор: To-Vi