Автобус їде швидко,
Поля-очима пий,
Уже Рогатин видно,
А он і місто Стрий!
Затерпли трохи ноги,
Біля віконця сів,
Втекла убік дорога
На файне місто Львів.
Гора висока, де ж ти,
Душі і серця мир,
Втекли ми всі нарешті
Із тих міських квартир.
І в трепетну хвилину
Всміхнешся друзям ти,
Видніються вже сині
Карпатських гір хребти.
З жарких полів безкраїх,
Що нам дратують зір,
Так швидко ми втікаєм
У атмосферу гір.
Від поту витер лоба,
Всім відпочити слід,
Спинився наш автобус,
Бо скоро вже обід!
На скелю довго лізу,
Як весело мені,
Бо ще й свою валізу
Я тягну на спині.
Скоріше б уже сісти
У затишку лісів,
Пробачте, хочу їсти,
Страшенно зголоднів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481227
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2014
автор: Дмитро Овсієнко 86