Мені наснилися Шевченкові вірші…

Мені  наснилися  Шевченкові  вірші…
Мені  наснилися  Шевченкові  малюнки…
А  зранку  голос:  "Сон  свій  запиши  –
Не  всім  Бог  надсилає  подарунки!"

А  я  забувся,  леле!  От  біда.
Пригадую,  що  ж  бачив  уві  сні:
Село,  різдвяне  свято,  коляда…
Я  чув  сумні  і  жалісні  пісні.

А  ще  повітка,  хата,  стежка,  тин…
Он  жінка  йде  із  хмизом  за  плечима.
Біжить  до  перелазу  її  син  –
Щасливий,  бо  малий  іще,  хлопчина.

Колись  йому  тринадцятий  мине…
Скидає  мати  в’язку  біля  хати.
Навряд  його  злиденність  омине…
А  їй  немає  й  миті  спочивати…

Зайшов  іще  я  у  вишневий  сад  –
Гули  джмелі.  Я  їх  і  досі  чую.
А  потім  ніч,  і  місяць,  й  зорепад…
Сором’язливо  я  дівча  цілую…

І  кріпаків  я  бачив  і  панів.
Ставки  і  греблі,  коні  біля  броду.
Я  їхав  на  підводі  вздовж  ланів.
Світило  сонце  ясне  нам  зі  сходу.

Я  бачив  шлях  з  минулого  в  майбутнє,
Назустріч  щастю,  волі  і  свободі.
Я  відчував  щось  сутнє  й  незабутнє,
Коли  дивився  в  небо  на  підводі…

Це  був  чарівний  і  казковий  сон,
В  якому  чув  я  пісню  солов’їну.
Душа  співала  з  серцем  в  унісон,
Бо  у  вісні  я  бачив  Україну!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481160
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2014
автор: inkulinets