Твань очей крізь грані зойків
губить синю далечінь,
замшавілі рани-зорі
кривлять неба сіру тлінь.
Незборима втома світу
і содомна суєта,
перевіяні злим вітром,
як гірчична гіркота.
Вікоплинний час корявить
вічна вічності ріка,
з-попід світу світом править
зчерствла нелюда рука.
Створено 9. 01. 2003 року, м. Львів
Опубліковано: "На зламі дня" - Львів: "Тріада плюс", 2004. 100 с. - С. 39
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481037
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.02.2014
автор: Т. Василько