А грала вона просто шедеврально
Фігурну скрипку ніжно обійма
Та звуки чомусь линули печальні
Так, наче кожна плакала струна.
Закриті очі, ноти всі напам’ять
Закарбувала ще колись давно
І звуки тії нутрощі буравлять
І смуток накладають на чоло.
Мелодія написана для батька
Що небу душу рік тому віддав
Настінне тоді мучила розп’яття
Благала, щоб не довго хоч страждав…
Річниця випада на сольний виступ
Жад́аний і омріяний концерт
Натхнення накотило наче приступ
Описуючи мук важких сюжет.
Під оплески гучні відкриє очі
На віях ще не висохла сльоза
Обіймів рідних на плечах дівочих
Не вистачає.
Хто би просто знав…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480996
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2014
автор: Анна Кукурика