....уже рік я чекаю, що Ви, як колись, у дитинстві знову зіграєте зі мною в шахи... а я, як завжди, Вам програю, і Ви вчитимете мене на моїх помилках...
...уже рік, як мене ніхто не частує білив наливом, який вродила Ваша улюлена яблунька...
...і цієї зими - моє перше Різдво без Вашого "Христос ся рождає!"...
... вже давно не пишу Вам листів, а тепер то їх хто чекатиме?!...
... обіцяла, що вивчу Вашу хворобу достеменно і поставлю на ноги, а Ви взяли і покинули мене з цими книжками....
... а Ви.. Ви ж обіцяли, що найдете мені хорошого чоловіка, а самі покинули мене саму...
... Ви обіцяли, що будете чекати мене в гості.... а тепер на Вашому подвір'ї порожнеча...
... порожнеча... фігукрки із шахів припали пилюкою, а яблунька всохла... і Різдво не таке, як раніше... купа віршів, есе... а я ніяк не зберусь видати книгу...
... але Ви в серці... назавжди!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480991
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2014
автор: Павлина Косар