1. Чого вчить нас Варанасі, серце моє?
Ось тому, що життя то є сон.
Ось тому, що потужність транспортних засобів у собі легко вміщає нещасний клаксон.
Ось тому, що однісінька храмова мавпа розміщена в ряді найважливіших персон.
А чому ж Варанасі навчає мене?
Ось тому, що вершини досягнеш, лиш дійшовши до дна.
Ось тому, що у них старозаповітні часи, а у нас ера остання, нова.
Ох, нелегко прийдеться Тому, хто народиться тут, щоб за все заплатили сповна (18.02.2014)
2. Чого вчить нас Каджурао, серце моє?
Ось тому, що love is just passing by.
І ви їдете в одному потязі - ти до Сатни, а він - у Мумбай.
Він у сні посміхається, а тобі що? Замилуйся і помирай.
А чому ж Каджурао навчає мене?
Ось тому, що у порівнянні з місцевими божествами я іще молода.
Ось тому, що на чистій любові будуватися можуть міста.
А знаходить її поза домом допоможе в нікуди хода.(18.02.2014)
Оригінал:
1. http://vera-polozkova.ru/poetry/varanasi/
2. http://vera-polozkova.ru/poetry/kadzhurao/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480900
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2014
автор: Олена Вєчканова