Відголосять дощі з громами,
затанцюють дощі щасливі…
Як раділа весною мама
цвіту яблуні, вишні, сливи!
З серцем ніжним, ясни́м до щему,
із любов’ю до болю в скронях
кожну грудочку чорнозему
розтирала на пух в долонях.
І цікаві матусі дочки,
заглядали в город щоднини,
роздивлялись, як у рядочках
пробивались на світ рослини.
Де горох – з бур’яном у герці,
де цибуля пишалась чубом.
Ще з землею несли відерця
у квітник, з-під старого дуба.
Яскравіли у червні сальви,
чорнобривець горів бурштином,
підіймались до неба мальви
у густім квітнику під тином.
…На гостину весна до мене
завітала із рястом нині.
Вітерцем сколихнула гени,
наче цвіт на рясній калині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480879
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2014
автор: Галина_Литовченко