Чого ти чекаєш,хлопче?
коли розтріляють людей?
невже тобі так байдужа доля усіх цих людей?
всіх тих,що життям ризикують,щоб в кращій країні жили,
усіх, хто свободу цінує,всіх тих,що з домівок пішли.
Вони залишали родини, й батьків своїх в самоті,
дружини щоночі ридають,й не знають чи зможуть прийти.
Чи діти побачать ще татка,що став вже героєм для всіх,
чи смерть забере так безжально коханого вже на "той" світ.
А ти все стоїш у шоломі,за цим непохитним щитом,
й виконуєш "дикі" накази,що ставлять тобі перед сном.
Хіба ти не хочеш прожити у кращій країні роки,
щоб діти все мали належне,все те,що не мав колись ти.
Колись, коли вже все минеться, і сонце засяє для всіх,
і ти зрозумівши митнешся у храм, щоб припасти до ніг.
Ти руки піднявши угору,помолишся Богу за всіх,
за тих,хто з життям розпрощався,за тих,хто прожити не зміг.
Ти думаєш,мабуть,що "Беркут" - це гордість й звання на роки?
повір мені,хлопче,відверто, захочеш зріктись його ти.
Навіщо стріляєш по людях,бо хтось дав такий ось наказ ?
Повір мені, краще не буде й для нього ,й для тебе, й для нас.
Ти думаєш гроші врятують,поїдеш кудись відпочить?
Та ти ні на мить не забудеш, ті очі,що мріяли жить.
І мамині сльози зібравши,можна планету втопить,
ти,хлопче, подумай, що краще, чи так весь час зможеш ти жить.
Та ти ще стоїш на Майдані,ти можеш змінити усе,
не буть ти черствим до держави,ти змінюй майбутнє своє!
Кидай ці щити й пістолети, й прямуй з усіма до мети,
і ти зрозумієш,юначе,що так буде краще завжди.
З народом ти зміниш державу на краще,
лише головне так впевнено йти!
Ти йди, не звертай вже нікуди з дороги,
і хто б не кричав би тобі зі спини,
ти витри ці сльози і впевнено йди !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480781
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.02.2014
автор: Наташа Лановецька