Море сліз та море крові,
Стогне, плаче мій народ,
Де пісні ті калинові,
За що йде на ешафот?
Брат на брата – Божа кара,
Аж холоне в жилах кров,
З диму висне чорна хмара,
Не один з життя пішов.
Плаче мати, плачуть діти,
Сльози аж огнем печуть,
Що скажіть для них робити,
Скажіть в чому війни суть?
Йде руйнація країни,
Нищать, що кому не лінь,
За що ламають мирні стіни?
Хтось в тому має певну ціль!
Брат до брата пригорнися,
Батько сина приголуб,
Мій, народе, схаменися,
Нехай згине клятий блуд.
Сатана в пеклі регоче,
Натворив він, накрутив,
Зупинитись він не хоче,
Кігті в душі застромив.
Подивіться правді в очі,
Кому треба людська кров,
Хто по трупах іти хоче,
В війні вигоду знайшов?
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/577-more-sliz-ta-krovi.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480771
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.02.2014
автор: Антоніна Грицаюк