Страх…Холод…Розпач…Зима…
Усмішка впала з дитячого лиця
Людською кров’ю омиті вулиці й сквери
Весна іде, не закривши за зимою двері
В колисці мрій і надій стало тихо
Тремтять руки, збивається дихання
Батько і мати ідуть в темноту
Життя забирає життя у трунву
Не знає спочину людська душа
День чи ніч, весна чи зима
Однаково холодна й безсонна
В скляні очі заглядає весна…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480657
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2014
автор: Сабріна