Усе минеться…

Усе  минеться,  все  пройде,
i  бiль  iз  серця  зляже,
та  хто  й  коли  тобi  розкаже,
що  був  учора  листопад,
качки  у  вирiй  вiдлiтали
i  старих  кленiв  золотий  наряд
злiтав  у  небо  за  вiтрами?
Хто  казку  осенi  опише?  …І  як?!
Снiгур  на  гiлцi  пiд  вiкном,
немов  листок  осини,
i  горобець  кричить:
“Я  жив!  Я  жив!”
Якої  вражої  личини
минулим  хвалишся?  
Зима  сьогоднi.  І  на  дорозi
холодний  лiд  i  бiлий  снiг.
…I  перший  слiд
на  цвинтарнiм  порозi.


Створено  19.  12.  1986  року,  смт.  Брошнів  (Івано-Франківщина)

Опубліковано:  "На  зламі  дня"  -  Львів:  "Тріада  плюс",  2004.  100  с.  -  С.  10

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480609
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.02.2014
автор: Т. Василько